Блог

FAQ по перевіркам інспекції з праці

Останнім часом наших клієнтів схвилювала підвищена активність Державної служби з питань праці (для зручності далі – «Держпраці») в частині проведення перевірок. З огляду на виниклі побоювання, ми вирішили відповісти на 10 найбільш поширених питань. Отже, без зайвих слів.

 

Питання №1. Чи діє зараз (2019 р.) мораторій на перевірки бізнесу і чи поширюється він на перевірки Держпраці?

Не діє. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» мораторій був встановлений до 31 грудня 2018 року на проведення планових заходів державного контролю в сфері господарської діяльності. Додатково слід зазначити, що ця заборона взагалі не поширювалася на перевірки Держпраці, тому з інспекторами Держпраці тему мораторію точно можна не піднімати.

 

Питання №2. Які види перевірок проводить інспекція Держпраці?

Інспектори Держпраці мають право проводити два види перевірок – планову і позапланову. Відмінність планової перевірки від позапланової полягає в тому, що в першому випадку перевірка проводиться з періодичністю, яка визначається відповідно до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання, а в другому випадку перевірка відбувається на підставі інформації про факти порушення законодавства про працю, яка може надходити, наприклад, від невдоволеного працівника або ж від інших державних органів.

Також існує дві форми перевірок:

  • інспекційне відвідування (тобто фактично виїзна перевірка);
  • невиїзне інспектування (аналогічно камеральній перевірці, тобто без виїзду на об’єкт).

І інспекційне відвідування, і невиїзне інспектування можуть бути проведені як в плановому, так і позаплановому режимі.

Питання №3. Чи має право інспекція з праці самостійно зайти в приміщення, яке мені належить, і почати перевірку?

Ні, не має. Існує конкретний порядок проведення перевірки, яким керується інспекція. Даний порядок не передбачає «силове вторгнення» на підприємство, а тому виламувати двері ніхто не буде. Однак, за недопуск перевіряючого на підприємство передбачається штраф в розмірі від 12 519 грн. до 417 300 грн. в залежності від підстав перевірки. Але про це нижче.

Слід також звернути увагу на те, що штраф передбачений за необґрунтований недопуск. Для вашої зручності ми склали список обґрунтованих причин не допускати перевіряючих на підприємство:

  • Перевірка здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності. Періодичність проведення планових перевірок залежить від ступеня ризику господарської діяльності підприємства. Відповідний ступінь ризику визначається на підставі затверджених критеріїв. Існують суб’єкти з високим, середнім та незначним ступенем ризику. Для перших планові перевірки можна проводити не частіше ніж один раз на два роки, для других – не частіше ніж один раз на три роки, і для інших – не частіше ніж один раз на п’ять років.
  • Посадова особа Держпраці не надала копії необхідних документів з перевірки або надані документи не відповідають закону. Так само як, зокрема, службове посвідчення самої посадової особи.
  • Підприємство не отримало повідомлення про проведення планової перевірки. Про це детальніше у відповіді на питання №6.
  • Інспектор Держпраці не вніс запис про проведення перевірки в журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (при наявності такого журналу). Варто відзначити, що ведення такого журналу не є обов’язковим, однак ми дуже рекомендуємо підприємцям його завести. Це не так складно – досить купити бланк в найближчому магазині канцтоварів та заповнити його. Реєструвати такий журнал в державних органах не потрібно.
  • Тривалість перевірки перевищує граничну. Більше інформації у відповіді на питання №5.
  • Здійснення повторної перевірки з одного й того ж факту, який був підставою для позапланової перевірки.

Питання №4. Чи може інспекція з праці прийти з перевіркою «просто так» або потрібні якісь підстави?

Як і представники будь-яких інших державних органів, інспектори Держпраці зобов’язані діяти виключно в рамках законодавства. Законодавство в свою чергу встановлює підстави, без яких проведення перевірки вважається незаконним.

Тому «просто так» інспектори здійснювати перевірку не можуть. Ось вичерпний перелік підстав для проведення перевірки:

  1. за зверненням працівника підприємства про порушення законодавства про працю на цьому ж підприємстві;
  2. за зверненням фізичної особи, щодо якої було порушено правила трудового оформлення;
  3. за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації та інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством
  4. за рішенням суду або за повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
  5. за повідомленням співробітників інших перевіряючих органів про виявлені ними в ході виконання своїх повноважень ознаки порушення законодавства про працю;
  6. за інформацією Держстату та його територіальних органів про наявність заборгованості підприємства по виплаті працівникам заробітної плати;
  7. за інформацією ДФС і її територіальних органів про:
  8. невідповідність кількості працівників обсягам виробництва порівняно із середніми показниками по відповідному виду економічної діяльності;
  9. факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення контрольних повноважень;
  10. факти здійснення господарської діяльності без державної реєстрації в порядку, встановленому законом;
  11. роботодавців, які мають заборгованість зі сплати ЄСВ;
  12. за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
  13. роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;
  14. роботодавців, у яких відносно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
  15. роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20% і більше;
  16. працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами у одного роботодавця понад рік;
  17. роботодавців, у яких відносно працівників немає нарахувань заробітної плати у звітному місяці (мається на увазі відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки»);
  18. роботодавців, у яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
  19. роботодавців, у яких більше 30% працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;
  20. роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення більш ніж на 10%;
  21. за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за дотриманням законодавства про працю.

Як бачите, список досить великий, та й знайти те, що підходить для Держпраці, не складе для цього органу особливих труднощів.

Питання №5. Як довго може тривати перевірка?

Тривалість інспекційного відвідування і невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб’єктів мікропідприємництва і малого підприємництва – двох робочих днів. Продовження терміну проведення перевірки не допускається.

Нагадуємо, що:

Суб’єктами мікропідприємництва є ФОП і юридичні особи, у яких середня чисельність працівників за календарний рік не перевищує 10 осіб та річний дохід від здійснюваної діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами малого підприємництва є ФОП і юридичні особи, у яких середня чисельність працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб та річний дохід від здійснюваної діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Питання №6. Чи повинна інспекція з праці попереджати про перевірки заздалегідь?

І так, і ні. Відповідно до закону підприємство має бути письмово повідомлено про проведення перевірки не пізніше ніж за десять днів. Повідомлення повинно бути надіслано рекомендованим листом і / або за допомогою електронного поштового зв’язку або бути вручене особисто під розписку керівнику або уповноваженій особі. У повідомленні має зазначатися дата початку та закінчення перевірки, найменування підприємства, яке перевіряється, і найменування органу контролю.

Але, звичайно ж, є нюанс. Про проведення перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор Держпраці може не повідомляти, якщо він вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди об’єктивним результатам перевірки.

Таким чином, інспектор Держпраці має можливість зробити роботодавцю «сюрприз» і взагалі не повідомити про початок перевірки, посилаючись на те, що цим може бути завдана шкода результатам перевірки і, на жаль, буде в цьому випадку правий.

Питання №7. Що має право перевіряти інспекція з праці?

Інспектор під час перевірки має право перевіряти будь-які книги, реєстри і документи, ведення яких передбачено законодавством про працю, і які можуть містити відомості з питань, які є причиною проведення перевірки. Також інспектор має право отримати завірені особою, яка перевіряється, копії або виписки таких документів.

Крім цього, інспектор може один або в присутності свідків допитувати керівника або працівника підприємства з питань, що стосуються законодавства про працю, на які співробітники підприємства повинні надати усні або письмові пояснення.

Також інспектор в праві розраховувати на надання йому робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками в рамках проведення перевірки.

Звертаємо вашу увагу на те, що інспектор може фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- і відеотехніки.

Питання №8. Якщо у мене є заява на стажування від співробітників, які не оформлені офіційно, чи врятує це мене від штрафів?

Для відповіді на це питання необхідно подивитися трохи глибше.

В першу чергу, треба розуміти, що законодавством України передбачено всього 2 види стажувань:

  • для студентів, які досягли нижчого кваліфікаційного рівня (напр. бакалавр, молодший спеціаліст) в рамках професії, якій вони навчаються в освітніх установах, і продовжують навчання, до цього ж стажування повинно проходити у вільний від навчання час і не довше 6 місяців загалом;
  • для осіб з офіційним статусом «безробітного» у випадках професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.

У всіх інших випадках співробітник повинен бути офіційно оформленим на підприємстві за трудовим договором.

Проте однієї заяви на стажування мало, потрібні додаткові заходи:

  • для студентів одночасно з укладенням договору про стажування керівник підприємства затверджує індивідуальну програму стажування і видає наказ про проходження стажування, в якому зазначаються строки і місце проходження стажування (структурний підрозділ), спеціальність (кваліфікація) або професія (кваліфікаційний рівень) стажера, режим стажування, а також керівник стажування;
  • для безробітних стажування може бути організовано за наявності відповідного договору між роботодавцем, претендентом на посаду (безробітним) і державним центром зайнятості.

Потрібно також розуміти, що безкоштовне стажування не передбачене законодавством про працю в принципі, тому стажеру потрібно платити.

Якщо підвести підсумок, то якщо підприємець не надав в ході перевірки договір про професійне навчання найманого працівника, наказ про організацію стажування, програму стажування, будь-які інші документи, що підтверджують врегульовані відносини між роботодавцем і стажером відповідно до вимог Закону № 5067, то фактично підприємець не мав права допускати його до роботи без укладання з ним договору та без оплати його праці. В цьому випадку, підприємець порушив вимоги трудового законодавства і понесе за це покарання.

Питання №9. До якої відповідальності може притягнути мене і моє підприємство інспекція з праці?

За порушення законодавства про працю передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафів. Поточна політика держави спрямована на виведення бізнесу з тіні, тому штрафи немаленькі. Наприклад, за допуск працівника до роботи без трудового договору штраф становить 125 190 грн. А за необґрунтований недопуск перевіряючих — 12 519 грн. А ось якщо не допускати співробітників Держпраці до перевірки, яка націлена на встановлення фактів використання неоформленої робочої сили, то тут готуйтеся зустрітися зі штрафом 417 300 грн. І це тільки основні моменти.

З повним списком порушень і відповідних штрафів станом на 2019 рік ви можете ознайомитися самостійно на офіційних інтернет-сторінках Держпраці. Найбільш детально, на нашу думку, зазначений перелік надав Тернопільський підрозділ Держпраці http://te.dsp.gov.ua.

Питання №10. Як оскаржити штрафи інспекції з питань праці і в які терміни?

Для того щоб оскаржити результати перевірки, потрібно розуміти, в якій формі вони можуть бути виражені. За результатами перевірки інспектором в будь-якому випадку складається акт про проведену перевірку. У разі виявлення порушень законодавства про працю виноситься припис про їх усунення. А в разі накладання штрафу на суб’єкта господарювання, то крім усього іншого виноситься відповідна постанова.

Акт – це документ, в якому міститься фіксація обставин проведення перевірки від “А” до “Я”, тобто як, коли, ким і т.д. Оскарженню не підлягає.

Інша справа припис. Він є обов’язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора Держпраці про усунення порушень законодавства про працю. Саме припис підлягає оскарженню.

Припис інспектора Держпраці може бути оскаржений протягом 10 днів з дати його отримання. Скаргу в даному випадку слід писати на ім’я керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці, який проводив перевірку. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала керівника або його заступника.

У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці, таке рішення може бути оскаржене вже керівнику або заступнику керівника всеукраїнської Держпраці.

Скарга, направлена в підрозділи Держпраці, розглядається в 30-денний строк з дня її надходження.

Подача в зазначений строк (10 днів) скарги тимчасово припиняє виконання припису, що по суті означає відстрочку на виконання зазначених в приписі вимог терміном аж до 40 днів.

На відміну від розпорядження, постанова про накладення штрафу може бути оскаржена виключно в судовому порядку. І найважливіше – на час судового оскарження постанова зберігає свою дію, що означає, що Держпраці може звернутися до виконавчої служби за примусовим стягненням штрафу навіть під час судових розглядів. Але і тут існує вихід – це отримання ухвали суду про призупинення примусового стягнення до набрання чинності рішенням суду по справі.

 

Від себе додамо, що будь-яка перевірка підприємства – це перевірка на стресостійкість навіть для найзагартованіших підприємців. Ці заходи державного контролю сповнені тонкощів і нюансів, які слід вивчати в динаміці. Тому, для економії власного часу та інших ресурсів, ми рекомендуємо доручити оскарження результатів перевірок кваліфікованим фахівцям Адвокатської компанії «Борисенко і партнери».

 

Підготував юрист АК «Борисенко і партнери» Михайло Гриценко

Додати коментар