Блог

FAQ з питань банкрутства фізичних осіб

Не дочекавшись закінчення нашого опитування, наші клієнти вже встигли поставити безліч питань стосовно банкрутства фізичних осіб. А з огляду на результати опитування з проханнями розібрати цю тему, ми просто не можемо проігнорувати такий інтерес. А тому, ми знову вирішили повернутися до формату FAQ і дати відповіді на 10 найбільш поширених запитань з майбутньої процедури банкрутства для фізичних осіб.

Питання №1. Якщо у мене є борг перед банком, чи може банк почати процедуру мого банкрутства?

Одна з найважливіших відмінностей між процедурами банкрутства юридичних і фізичних осіб полягає в порядку їх ініціювання. Якщо процедура банкрутства для юридичної особи може початися за заявою як боржника, так і кредитора, то фізичні особи вибирають банкрутувати їм чи ні виключно самостійно. Тобто, в разі банкрутства боржника – фізичної особи ініціювати процедуру може тільки сам боржник шляхом подачі відповідної заяви в господарський суд.

Питання №2. Чи поширюється механізм банкрутства фізичних осіб на ФОП?

Так, поширюється. Причому нові правила банкрутства діють однаково як для звичайної фізичної особи, так і для фізичної особи  —  підприємця. Але специфічний нюанс полягає в тому, що про початок і / або закінчення процедури банкрутства ФОП вноситься запис до Єдиного державного реєстру.

Питання №3. За яких умов фізична особа може почати процедуру банкрутства?

Почати процедуру банкрутства може будь-яка фізична особа, але тільки за умови наявності хоча б однієї з чотирьох підстав, а саме:

  • Розмір прострочених зобов’язань (заборгованості) перед кредитором або ж кредиторами вже досяг позначки в 30 мінімальних заробітних плат, що за станом на листопад 2018 року дорівнює 111 690 грн.;
  • Боржник перестав погашати кредити або ж проводити інші планові платежі або сума вчиненого планового платежу менше половини від суми такого платежу (наприклад, якщо боржник повинен здійснити оплату по кредиту в 2 тисячі гривень за 1 місяць, а замість цього він зробив оплату в розмірі 900 грн. за цей місяць) протягом 2 місяців;
  • Відносно боржника у виконавчому провадженні було зафіксовано відсутність майна, на яке можна звернути стягнення;
  • Існує загроза майбутньої неплатоспроможності боржника, тобто є цілком обґрунтовані побоювання того, що боржник в найближчому майбутньому буде не здатний самостійно впоратися з боргами.

Питання №4. Які наслідки початку процедури банкрутства для самої фізичної особи?

По-перше, кредитори будуть зобов’язані пред’являти свої вимоги і вимагати погашення боргів тільки в рамках відкритого судового провадження. Це означає, що тактика психологічного тиску сходить нанівець. Фрази і дії з серії «я подам на тебе в суд» вже ні до чого не призведуть, оскільки особа в добровільному порядку ініціювала процедуру банкрутства в судовому порядку. А це означає, що інші суди не зможуть нічого зробити, поки існує провадження в справі про неплатоспроможність боржника — фізичної особи.

По-друге, після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність будь-які штрафи, відсотки та інші фінансові санкції щодо боржника перестають нараховуватися.

По-третє, боржник зможе розпоряджатися своїми корпоративними і майновими правами в обмеженому порядку. Це означає встановлення обмежень на розпорядження боржником своїм майном. За великим рахунком, це необхідно для того, щоб недобросовісний боржник не зміг вивести своє майно до кінця процедури банкрутства.

По-четверте, запроваджується мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів.

По-п’яте, наслідком відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є закінчення строків виконання грошових зобов’язань. У перекладі з юридичної мови на людську це означає наступне. Припустимо, що боржник у 2017 році взяв кредит в банку строком на 3 роки, тобто в 2020 році наступає термін остаточного повернення кредиту. Але, якщо боржник в 2018 році почав відносно себе процедуру банкрутства, то термін остаточного повернення кредиту наступить не в 2020 році, як це було домовлено спочатку, а в 2018 році, з моменту початку процедури банкрутства.

Питання №5. Що якщо у фізичної особи, що вступила в процедуру банкрутства, є майно під арештом або під іншим обтяженням?

Проведенню процедури банкрутства це точно не стане на заваді. Після відкриття провадження у справі про банкрутства фізичної особи, за новими правилами, суд стає єдиним суб’єктом, який має право накладати або знімати ті чи інші обмеження щодо майна боржника. Причому виключно в рамках провадження про банкрутство, тобто ґрунтуючись на заяві боржника або кредитора.

До слова, у кредитора в цьому питанні є більше можливостей, оскільки він може вимагати забезпечення своїх вимог шляхом встановлення судових заборон на відчуження майна, накладення арештів і т.д.

Питання №6. Що дає боржникові мораторій на задоволення вимог кредиторів?

Даний мораторій означає, що протягом 120 днів після відкриття провадження про неплатоспроможність зупиняються всі виконавчі дії (стягнення) щодо боржника.

Також зупиняється виконання всіх грошових зобов’язань боржника. Правда, не без винятків. Наприклад, боржник не зможе уникнути стягнення аліментів або відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров’ю. Також мораторій не поширюється на негрошові вимоги кредиторів, наприклад, вимога зробити або не зробити певні дії немайнового характеру.

Крім цього, мораторій звільняє боржника від обов’язку вчинити обов’язкові платежі, які боржник зобов’язаний був зробити до відкриття провадження про неплатоспроможність. Наприклад, виплати по кредиту, якщо крайній термін здійснення такого платежу передував даті відкриття провадження про неплатоспроможність. Найцікавіше це те, що на таких же умовах боржник звільняється і від сплати податків і зборів.

Також мораторій передбачає заборону на використання індексу інфляції як облікового параметра у визначенні суми заборгованості, а також додатково закріплює неможливість використання фінансових санкцій (пеня, штраф) щодо боржника на час дії мораторію.

Питання №7. Чи може фізична особа, почавши процедуру банкрутства, уникнути визнання себе банкрутом?

Так, може. Визнання банкрутом це не єдиний варіант закінчення даної процедури. Передбачено також варіант реструктуризації боргів боржника шляхом затвердження та подальшого виконання плану такої реструктуризації. Проект такого плану боржник зобов’язаний додати до заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність, тобто на найпершому етапі процедури.

 

Для того щоб боржник зміг приступити до реструктуризації боргів, план реструктуризації має бути затверджений боржником, усіма кредиторами і в кінцевому підсумку судом. Однак, не всі борги підлягають реструктуризації. До виключень належать аліменти, відшкодування шкоди життю і здоров’ю, а також внески на усі види загальнообов’язкових страхувань.

Також варто звернути увагу на те, що податковий борг, що виник протягом трьох років до дня початку провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується в процедурі реструктуризації боргів.

Питання №8. Які наслідки визнання фізичної особи банкрутом?

Якщо компромісу в питанні реструктуризації чи погашення заборгованості досягти не вдалося, то починається процедура примусового погашення боргів, після закінчення якої фізична особа отримує статус неплатоспроможної.

Тут все відбувається за тим же принципом, що і у випадку з юридичною особою. Майно боржника формує ліквідаційну масу, яка згодом реалізується за розпорядженням керуючого реалізацією, який призначається судом, а за рахунок отриманих коштів задовольняються вимоги кредиторів за чергами. Після цього суд своїм рішенням закриває провадження у справі про неплатоспроможність боржника, тим самим констатуючи факт звільнення фізичної особи від боргів.

Однак, є ще деякі досить неприємні наслідки.

По-перше, це заборона для колишнього боржника на ініціювання нового провадження про визнання себе банкрутом протягом наступних 5 років.

По-друге, протягом цих же 5 років неплатоспроможна фізична особа при укладанні фінансових угод (наприклад, кредит, позика, порука, застава) буде зобов’язана письмово повідомляти протилежну сторону про свою неплатоспроможність.

По-третє, протягом 3 років з моменту визнання фізичної особи банкрутом ця особа не зможе вважатися такою, що має бездоганну ділову репутацію в розумінні закону.

Питання №9. Чи може фізична особа за результатами процедури зберегти за собою майно, яке не має особливої ​​цінності, але, наприклад, цінне як пам’ять?

Так, може. Суд має право виключити з ліквідаційної маси майно, яке є неліквідним, і його реалізація не буде значно впливати на задоволення вимог кредиторів. Крім цього, за мотивованим клопотанням боржника суд може також виключити з ліквідаційної маси майно, яке необхідне для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім’ї. Але варто брати до уваги, що сукупна вартість виключеного з ліквідаційної маси майна не може перевищувати 10 мінімальних зарплат, що на листопад 2018 року становить 37 230 грн.

Питання №10. Чи повинна фізична особа, яка визнана банкрутом, в майбутньому повертати борги кредиторам, які не отримали відшкодування за результатами процедури банкрутства?

Слід зазначити, що тут працює схожий принцип, як і в разі ліквідації юридичної особи. Тобто, якщо ліквідаційної маси не вистачило для задоволення всіх вимог кредиторів, то такі заборгованості все одно вважаються погашеними з моменту визнання особи неплатоспроможною.

Однак, обов’язки по сплаті аліментів та відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров’ю інших осіб, боржнику все одно доведеться виконувати незалежно від того був він визнаний банкрутом чи ні.

Підготував юрист АК «Борисенко і партнери» Михайло Гриценко

Додати коментар