Блог

«Маски-шоу СТОП-3»?

Юрист практики кримінального права та захисту бізнесу АК “Борисенко і партнери” Наталія Давидова коментує новий законопроект про обшуки.

Можна з великою часткою ймовірності говорити про те, що готується до виходу чергова серія «маски шоу-стоп» – 17 січня 2019 року парламентом був зареєстрований законопроект №9484 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України (щодо вдосконалення порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження)».

Мета змін залишається незмінною – створення дієвих «запобіжників» від зловживань правоохоронних органів під час обшуків.

Законопроект підготовлений Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності спільно з Комітетом з інформатизації та Асоціацією «Інформаційні технології України». Пояснювальна записка до проекту закону здебільшого говорить про розчарування самих народних депутатів в дієвості попередніх змін кримінального процесу.

Дійсно, така «популярна» нині слідча дія як обшук все ще залишається головним джерелом службових зловживань правоохоронців через низку наступних факторів:

  • законодавством не визначено що саме входить в поняття «засоби для обробки, передачі і зберігання інформації в електронному вигляді або їх складові». Відповідно, слідчі і прокурори мають можливість не відносити IT-техніку до електронних інформаційних систем ґрунтуючись виключно на своєму особистому розсуді;
  • станом на сьогодні, правоохоронці так само самостійно приймають рішення з ряду «вилучити не можна копіювати», і це при діючих змінах у кримінальному процесі, які прямо зобов’язують інформацію з систем копіювати, а не вилучати сам комп’ютер, на якому така зберігається;
  • не визначені механізми захисту від неправомірної діяльності державних органів під час досудового розслідування, зокрема щодо тимчасового доступу до речей, які були тимчасово вилучені чи заарештовані.

Положення законопроекту спрямовані виключити ці недоліки, а саме внести наступні зміни в кримінальне процесуальне законодавство:

  • внести остаточну визначеність у тлумачення спеціальних IT-термінів;
  • внести заборону на вилучення «засобів для обробки, передачі і збереження електронної інформації та їх складових частин», а саме ноутбуків, комп’ютерів, телефонів, серверів та ін .;
  • заборонити «порушувати роботу комп’ютерних та інших систем, якщо засобом або предметом кримінального правопорушення є інформація, яка на них міститься». При цьому, якщо правоохоронці все-таки «наполягають» на вилучення, то зобов’язати їх письмово пояснити, яку шкоду для розслідування може заподіяти «невилучена» техніка;
  • оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора при тимчасовому вилученні речей і документів – власником або законним володільцем тимчасово вилученого майна;
  • встановити кримінальну відповідальність посадових осіб за умисне порушення порядку тимчасового доступу до речей і документів, тимчасового вилучення або арешту майна, а також вилучення речових доказів під час обшуку. На сьогодні жоден із суб’єктів досудового розслідування не несе відповідальності за такі дії, що по суті є «простором для маневрів».

Коментар юриста практики кримінального права та захисту бізнесу Адвокатської компанії “Борисенко і партнери” Наталії Давидової:

Як адвокатська компанія ми маємо досить великий досвід реалізації на практиці законів «Маски шоу стоп» і «Маски шоу стоп – 2», кожен з яких в тій чи іншій мірі вже передбачав заборону на вилучення комп’ютерної техніки. Однак, як і можна було припустити, слідчі і прокурори, коли їм це дійсно потрібно, без особливих складнощів обґрунтовують необхідність вилучення техніки положеннями цих законів. Хоча, слід зазначити, що вилучати комп’ютерну техніку все ж стали рідше.

Концептуально новим моментом в законопроекті №9484 можна вважати спробу на законодавчому рівні розмежувати дві речі – електронну інформацію (виділивши її в окремий підвид речових доказів) і матеріальний носій, на якому вона міститься. Останній пропонується не вважати речовим доказом, крім випадків, коли він сам є знаряддям, засобом або предметом злочину. Таким чином, відбувається ще одна спроба вивести комп’ютерну техніку “за дужки” кримінального процесу, позбавивши недобросовісних слідчих серйозного важеля тиску на бізнес.

Що стосується пропонованих змін до Кримінального кодексу в частині відповідальності слідчого та прокурора за порушення порядку тимчасового доступу, вилучення та арешту майна, то необхідно звернути увагу на елементи складу цього злочину (мова йде про пропоновану народними депутатами редакцію). По-перше, це наявність істотної шкоди у вигляді збитків на суму від 100 неоподатковуваних законом мінімумів доходів громадян (що на сьогодні становить 96 050,00 грн.), завданих злочином власнику техніки. По-друге, це наявність у слідчого або прокурора наміру на порушення встановлених законом процедур. І перше, і друге необхідно буде довести. Це означає, що на практиці притягнення кого-небудь до відповідальності за новою потенційною статтею Кримінального кодексу ​​виглядає проблематичним, але як додатковий захід впливу на правоохоронців, які люблять зловжити своїм службовим становищем, може стати дуже до речі.

У будь-якому випадку необхідно дочекатися прийняття закону. Досвід показує, що до моменту перетворення в закон будь-який законопроект може змінитися до невпізнання.

Додати коментар