Блог

Нова ініціатива Державної фіскальної служби може негативно позначитися на мікропідприємництві в Україні

ДФС України планує посилити контроль за реєстрацією податкових накладних найдрібніших представників малого бізнесу, що може негативно позначитися на розвитку підприємництва в Україні

Пропоновані зміни до законодавства коментує керуючий партнер Адвокатської компанії “Борисенко і партнери”, адвокат Владислав Борисенко:

Про яку ініціативу йдеться?

27 березня 2019 року Державна фіскальна служба України опублікувала на своєму офіційному сайті проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 117», вказавши основною метою розробки проекту постанови удосконалення порядку моніторингу податкових накладних / розрахунків коригування, які знаходяться на реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Проектом згаданої постанови планується внесення змін до критеріїв, за якими податкові накладні платників ПДВ можуть уникнути моніторингу і, як наслідок, блокування.

 

В Аналізі регуляторного впливу, який додається до проекту постанови, ДФС стверджує, що дані зміни націлені на запобігання випадкам маніпулювання платниками податків поточними критеріями з метою обійти автоматизований моніторинг податкових накладних. Однак, проаналізувавши запропоновані ДФС нововведення, можна дійти висновку, що, за великим рахунком, цей проект може призвести до діаметрально протилежного результату.

Що пропонується змінити?

По-перше, ДФС хоче змінити пункт 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, доповнивши його умовою, що для того щоб не потрапити під моніторинг, платник податків повинен не тільки не допускати здійснення господарських операцій на суму понад 500 тисяч гривень в поточному місяці, але і повинен в попередньому місяці заплатити ПДВ у розмірі, що перевищує 20 тисяч гривень, а за попередні 12 місяців розмір сплаченого до бюджету податку на додану вартість повинен складати більше 400 000 гривень (в середньому 33 333 гривні на місяць).

По-друге, пропонується доповнити пункти 23 і 28 Порядку умовами, які стосуються відповідності платника податку критеріям ризиковості, в разі виявлення яких ДФС може призупинити реєстрацію податкових накладних. Однак, в кращих традиціях жанру українського законодавства, визначити такі критерії в законі ДФС не пропонує. На сьогодні ці критерії визначені в одному єдиному документі — листі ДФС від 21.03.2018 № 959 / 99-99-07-18. Іронія полягає в тому, що даний документ, відповідно до положень законодавства, носить лише інформаційний характер, і не є нормативно-правовим актом, який встановлює правові норми, що регулюють процес оподаткування. Таким чином, користуватися даними критеріями співробітники ДФС не можуть, але одночасно і зобов’язані це робити в силу пункту 13 все того ж чинного Порядку.

Яких наслідків слід очікувати?

Як відзначають представники ДФС, проект пропонованої постанови спрямований на боротьбу з тіньовим сектором економіки, однак чомусь не беруть до уваги, що “побічним ефектом” пропонованого лікування може стати “смерть хворого”. В даному випадку хворим виступає якраз наш і без того багатостраждальний малий бізнес. Причому постраждає не просто малий бізнес, а його найменш захищена частина — мікропідприємництво.

Логічно можна припустити, що, якщо невелике підприємство за місяць раптом збільшить обсяги продажів більш ніж на 400 тисяч гривень, то необхідність моніторингу діяльності такого підприємства цілком обґрунтована. Особливо, якщо раніше підприємство продавало метал, але раптом несподівано вирішило перекваліфікуватися, скажімо, на вирощування квітів у величезних обсягах.

Але що робити працюючим чесно малим підприємствам і підприємцям, у яких сума оподатковуваних податком на додану вартість операцій становить менше 2,4 мільйони гривень на рік? Вони ризикують залишитися без зареєстрованих податкових накладних та у частково або повністю паралізованому стані на термін розгляду комісією ДФС даної ситуації. І саме для цієї категорії підприємців, у якої, як то кажуть, на рахунку кожна копійка, питання відшкодування ПДВ найбільш болючі.

Слід врахувати, що під удар ставиться і державний бюджет, адже якщо не врегулювати законодавчо підстави для призупинення реєстрації податкових накладних та при цьому створити додатковий тиск на підприємців, в тому числі сумлінних платників податків, то останні не будуть сидіти склавши руки. Відстоювати правомірність і законність своїх дій підприємці можуть або в тій же ДФС, або вже в суді. А оскільки до першої довіри вже не залишається, то залишається лише одна дорога — до суду. З огляду на те, що судова практика на рівні вищих судових інстанцій вибудувалася на користь підприємців, то проект постанови, покликаний наповнити державну казну — може її ж і спустошити.

Не залишать без уваги нові правила гри і іноземні інвестори, які спостерігають за процесом відшкодування податкового кредиту платниками податків ще з 2017 року. В цілому ж, кажуть експерти, в ініціативах уряду немає нічого дивного — адже плани по зборах і податках систематично не виконуються. Проблема тільки в тому, що в рамках анонсованої кампанії по боротьбі з податковими «ухильниками» дістанеться в першу чергу чесному бізнесу.

Підводячи підсумки, напрошується висновок, що, на жаль, під виглядом полегшення і роз’яснення правил гри, представники перевіряючих органів вішають черговий дамоклів меч над головами наших підприємців, для яких це буде точно не останнім випробуванням на міцність і живучість.

Додати коментар