Блог

Проект закону «Про акціонерні товариства» (2019)

На численні прохання читачів нашого блогу нижче наводимо повний текст коментаря керуючого партнера АК «Борисенко і партнери» для ІА «Інтерфакс-Україна» на тему проекту закону «Про акціонерні товариства» №2493 від 25.11.2019.

Чому діючий закон про акціонерні товариства не ідеальний

Почати слід з того, що основна частина акціонерних товариств, які на сьогоднішній день існують в Україні, не є акціонерними товариствами в тому значенні, в якому цей термін розуміють на Заході. В першу чергу це стосується не юридичного, а економічного аспекту. Більшість наших АТ утворилося завдяки корпоратизації державних підприємств в 90-ті роки, в результаті якої контрольні пакети потрапили заздалегідь визначеним людям, а інша частина акцій була розпорошена між співробітниками підприємств. Тому в нашому випадку типовий міноритарний акціонер – це не свідомий і ініціативний інвестор як в країнах Заходу, а людина, якій частка в статутному капіталі акціонерного товариства дісталася по суті випадково, і вона не має ані бажання, ані можливості брати участь в управлінні підприємством.

Перший закон «Про акціонерні товариства» був прийнятий в 2008 році, і він помітно ускладнив життя бізнесу, оскільки надзвичайно зарегулював діяльність акціонерних товариств та структуру їх управління. Наприклад, на початку 2010-х нашим клієнтом був невеликий рибгосп в Дніпропетровській області, з загальною кількістю акціонерів менше тридцяти, з яких до третини були так званими «мертвими душами», тобто померлими, чиї спадкоємці не прийняли спадщину. Крім мажоритарного, активно брали участь в управлінні товариством ще буквально пара акціонерів. І цьому рибгоспу необхідно було не тільки пройти процедуру перетворення з закритого акціонерного товариства на приватне (процедура, що складається з десятка етапів, в яких не фахівець просто не розбереться), подавати регулярну і особливу інформацію в Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, а й сформувати органи управління у вигляді наглядової ради, дирекції та ревізійної комісії. Для формування органів управління у цього акціонерного товариства банально не вистачало людей.

Однорівнева структура управління, електронні загальні збори та інші нововведення

Проект нового закону про АТ покликаний трохи полегшити життя таким невеликим акціонерним товариствам. Позитивним моментом я вважаю можливість для товариства обрати однорівневу структуру управління, в якій не буде такого органу як наглядова рада, його функції фактично будуть покладені на раду директорів в особі «невиконавчих» директорів.

Що стосується «електронних загальних зборів», то це також дуже прогресивний крок. Але впевнений, що акціонерні товариства зі значним впливом міноритарних акціонерів будуть застосовувати цей механізм з обережністю, оскільки соціальні психологи давно довели, що результати електронного голосування можуть істотно відрізнятися від результатів голосування на «класичних» загальних зборах.

Те, що проектом пропонується скасувати такий орган як ревізійна комісія, я так само вважаю плюсом, оскільки в більшості випадків особистість ревізора в українських акціонерних товариствах є або формальною, або залежною від мажоритарних акціонерів, а частіше все разом. Значно ефективніше ці функції може виконувати стороння аудиторська компанія.

Законопроектом пропонується внести низку важливих змін також і в інші закони. Наприклад, на мій погляд, дуже цікавим нововведенням може стати можливість учасникам ТОВ укладати корпоративні договори з третіми особами. Це, з одного боку, робить корпоративні права ще більш «ліквідним» товаром, з іншого – відкриває шлях для небачених раніше рейдерських схем.

Чисто як юриста мене дуже тішить те, що законопроектом пропонується виключити цілі розділи з цивільного та господарського кодексів, які присвячені регулюванню діяльності акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю. Коли є спеціальні закони, таке подвійне або навіть потрійне регулювання не дає нічого, крім юридичних колізій.

Недоліки законопроекту можна буде побачити пізніше, коли почнеться його практичне застосування. З того, що дуже бентежить зараз, так це велика кількість описок і граматичних помилок в тексті. Сподіваюся, що в процесі доопрацювання вони будуть виправлені.

Додати коментар