+38 (066) 973 20 12
Україна, м Дніпро, вул. В. Вернадського, 27

Блог

Справа про скасування арештів на земельні ділянки

На минулому тижні юристам нашої компанії вдалося переможно завершити непросту справу, пов’язану зі скасуванням арештів, які були накладені на земельні ділянки в кримінальному провадженні.

Суть питання полягала в наступному.

У 2017 році слідчим суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська був накладений арешт на кілька десятків земельних ділянок, в числі яких без будь-яких законних підстав виявилися і ті, які належали нашим клієнтам.

На початку 2019 року кримінальне провадження було передане в суд з обвинувальним актом щодо державного реєстратора, а арешти з ділянок до цього часу так і не були зняті. У зв’язку з цим ми вже не могли звернутися з клопотанням про зняття арештів до слідчого судді, тому нам залишалося тільки одне – звертатися до суду, який розглядав обвинувальний акт.

І все було б нічого, але несподіваною перешкодою на нашому шляху стала норма Кримінального процесуального кодексу України, а точніше її тлумачення іншими учасниками кримінального процесу і, спочатку, судом.

Ні прокурор, ні адвокат обвинуваченої не заперечували проти тієї обставини, що арешт був накладений необґрунтовано, але вони звернули увагу суду на норму частини 4 статті 174 КПК України, відповідно до якої суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Тобто відповідно до таким тлумаченням, суд міг скасувати арешт тільки в самому кінці судового розгляду кримінальної справи. З огляду на те, що цей судовий процес може тривати не один рік, нас і наших клієнтів такий варіант влаштувати не міг.

Свою позицію з цього приводу ми обґрунтували наступним чином.

Частиною 4 статті 174 КПК України дійсно визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

В той же час, конструкція даної норми права жодним чином не вказує на те, що арешт майна може бути скасований виключно при ухваленні кінцевого судового рішення у справі. Цитована вище норма процесуального закону лише встановлює обов’язок суду у разі настання певної обставини (ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд) вчинити певні дії (вирішити питання про скасування арешту майна), що є цілком зрозумілим з точки зору логіки кримінального процесу і правових наслідків закінчення судового розгляду.

Зазначена норма не встановлює для суду заборону скасувати арешт раніше, тобто до закінчення судового розгляду, за наявності відповідних підстав.

Також хочу звернути увагу, що частина 4 статті 174 КПК України стосується випадку скасування арешту судом не за клопотанням учасника процесу, а в силу настання відповідної обставини (закінчення судового розгляду). Тобто, для скасування арешту за частиною 4 статті 174 КПК України клопотання учасника процесу взагалі не потрібне.

Питання ж скасування арешту за клопотанням відповідного учасника кримінального процесу регламентуються частинами 1 та 2 статті 174 КПК.

Частина 2 статті 174 КПК України визначає, що  клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Вказана норма процесуального закону була б абсолютно безглуздою у тому випадку, якби суд, який розглядає справу, зобов’язаний би був розглянути клопотання у визначений строк (три дні після його надходження), але не мав повноважень його задовольнити, тобто скасувати арешт майна.

На право суду скасувати арешт майна за клопотанням власника або володільця майна чітко вказує і абзац другий частини 1 статті 174 КПК України, де зазначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За результатами судового засідання суддя повністю розібралася в ситуації, погодилася з нашими доводами і винесла ухвалу, якою скасувала заборону на розпорядження земельними ділянками наших клієнтів.

Вів цю справу особисто керуючий партнер Адвокатської компанії «Борисенко і партнери» адвокат Владислав Борисенко.

З ухвалою суду можна ознайомитися на сайті Єдиного реєстру судових рішень (ухвала від 27 листопада 2019 року у справі № 189/520/19).

Додати коментар