Блог

Закон про українську мову. Новації для бізнесу

25 квітня 2019 року Верховна Рада України прийняла закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (2704-VIII) (далі — Закон про українську мову).

Про те, які нововведення для бізнесу несе новий закон, читайте в огляді юриста АК “Борисенко і партнери” Михайла Гриценко.

Інтернет-представництва компаній

Сайти компаній, що реалізують товари і послуги в Україні, за замовчуванням повинні завантажуватися українською мовою. Такі сайти можуть також мати опцію вибрати іншомовну версію, при цьому така іншомовна версія не повинна за обсягом перевищувати версію українською мовою.

Для іноземних суб’єктів господарювання, які реалізують товари і послуги в Україні і мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, версія веб-сайту державною мовою повинна мати достатню за обсягом і змістом інформацію для зрозумілої навігації і розкриття мети діяльності власника.

Варто зазначити, що ця ж норма поширюється і на сторінки компаній в соціальних мережах, таких як Facebook, LinkedIn та ін.

Інтернет-магазини

Інтернет-магазини з іншомовним контентом повинні будуть перевести свої сторінки, в тому числі всі описи товарів та іншу інформацію, на українську мову.

Програмне забезпечення

Інтерфейс в комп’ютерних програмах, які реалізуються в Україні, повинен бути тільки державною мовою або офіційними мовами Європейського Союзу. А ось уже комп’ютерна програма з призначеним для користувача інтерфейсом, встановлена ​​на товари, що реалізуються в Україні, повинна мати інтерфейс державною мовою, який за обсягом і змістом повинен містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу. При цьому для роботи державних органів повинні використовуватися виключно комп’ютерні програми з призначеним для користувача інтерфейсом українською мовою.

Обслуговування споживачів

Компанії при обслуговуванні клієнтів надають інформацію про свої товари (послуги) українською мовою. Дана інформація може дублюватися на інших мовах. Це правило також поширюється на обслуговування клієнтів через інтернет-магазини та інтернет-каталоги. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися на іншій мові, прийнятній для сторін.

Інформація про товари (послуги) повинна надаватися споживачам українською мовою, наприклад, в інструкції до товару, супровідній документації, на етикетці, маркуванні чи іншим доступним наочним способом.

Мовою диспетчерських служб і зв’язку всіх видів транспорту є державна мова, крім випадків використання іншої мови відповідно до умов міжнародного договору.

Реклама

Мовою реклами є державна мова.

У засобах масової інформації, що видаються на одній з офіційних мов ЄС, допускається розміщення реклами на тій мові, на якій видається такий друкований засіб масової інформації.

Мовами реклами, поширюваної телерадіоорганізаціями зарубіжного мовлення, телерадіоорганізаціями, які ведуть мовлення офіційними мовами ЄС, поряд з державною мовою можуть бути офіційні мови Європейського Союзу.

Друковані засоби масової інформації

Газета або журнал можуть видаватися декількома мовами, однією з яких повинна бути українська. Всі мовні версії повинні видаватися під однією назвою, відповідати за змістом, обсягом, способом друку, а їх випуски мати однакову нумерацію і видаватися в один день. У місцях продажу частка україномовних видань повинна становити не менше 50%. Це положення не поширюється на видання, основними мовами яких є кримськотатарська, інші мови корінних народів України* або інші офіційні мови ЄС.

* В Україні корінними народами вважаються кримські татари, караїми та кримчаки, а також греки Приазов’я, які переселилися з Криму на материкову Україну в кінці 18-го століття.

Видання та розповсюдження книг

Не менш 50% всіх виданих протягом року книг повинні бути українською мовою. Частка україномовних книг в книжкових магазинах повинна становити не менше 50%. Так само, як і для ЗМІ, дане положення не поширюється на видання, для яких основними мовами є кримськотатарська, інші мови корінних народів України або інші офіційні мови ЄС.

Телебачення і радіомовлення

Частка мовлення державною мовою на загальнонаціональних телерадіоканалах повинна становити не менше 90% в проміжку 07.00-22.00. Раніше така квота становила 75%. Що стосується місцевих телерадіоорганізацій, то інші мови можуть використовуватися не більше 20% часу.

Відповідальність

За порушення Закону про українську мову вводиться адміністративна відповідальність, а саме передбачається накладення штрафів. Розмір штрафів складе від 3 400 до 6 800 гривень, за повторне порушення протягом року — від 8 500 до 11 900 гривень.

Справи про накладення штрафів розглядатиме нова посадова особа — Уповноважений Верховної Ради з захисту державної мови, який буде призначатися і звільнятися Кабінетом Міністрів України.

Набрання чинності Законом про українську мову

Сам закон набуває чинності 16 липня 2019 року, проте початок дії багатьох його положень відстрочений в часі.

Зокрема, норма про переклад сайтів і сторінок компаній в соцмережах набуває чинності через 18 місяців після вступу в силу закону. Положення, яке зобов’язує здійснювати переклад софта на українську мову (проте залишає і варіант з іншими мовами ЄС), запрацює вже з 16 липня 2019 року. У той же час, норма, яка стосується використання української мови в комп’ютерних програмах, встановлених на товари (наприклад, на приставках, смартфонах і т.д.), набуває чинності через 3 роки після вступу в силу закону.

Застосування вимог закону на практиці однозначно викличе чимало запитань, професійну юридичну консультацію за якими ви завжди зможете отримати в Адвокатській компанії “Борисенко і партнери”.

Додати коментар