Декриміналізація фіктивного підприємництва: чи змінилися правила гри для бізнесу?

У вересні 2019 року Верховна Рада України виключила з Кримінального кодексу України статтю 205, яка передбачала відповідальність за фіктивне підприємництво. Ця законодавча зміна викликала чимало запитань серед представників бізнесу: чи означає це, що використання фіктивних компаній більше не є порушенням закону? Чи припинили існування так звані «конвертаційні центри»? І як це вплинуло на практику правоохоронних органів?

Розглянемо, що насправді змінилося після декриміналізації фіктивного підприємництва та які наслідки це має для бізнесу.

Що таке фіктивне підприємництво?

До виключення статті 205 КК України фіктивним підприємництвом вважалося створення або придбання юридичних осіб з метою прикриття незаконної діяльності чи здійснення видів діяльності, щодо яких встановлено законодавчу заборону.

На практиці переважна більшість таких підприємств використовувалася для схем ухилення від сплати податків.

Типова схема виглядала так:

• створювалися або купувалися фіктивні компанії;
• вони документально «постачали» товари чи послуги підприємствам, які фактично здійснювали господарську діяльність;
• операції існували лише на папері;
• отримані кошти після низки транзитних операцій переводилися у готівку через так звані конвертаційні центри.

Саме такі схеми ставали предметом кримінальних проваджень.

Як працювала практика до декриміналізації?

Для того щоб довести ухилення від сплати податків з боку підприємств, правоохоронним органам, як правило, необхідно було спочатку отримати вирок суду щодо директора фіктивного підприємства за статтею 205 КК України.

Ключовим доказом у таких справах зазвичай ставали показання так званого «фунта» — номінального директора підприємства, який фактично не здійснював управління компанією.

На практиці це призвело до формування доволі специфічної моделі роботи податкової міліції. Основний акцент робився саме на пошуку таких директорів та отриманні від них необхідних свідчень.

За словами адвокатів, які спеціалізуються на податкових кримінальних провадженнях, нерідко застосовувалися:

• психологічний тиск;
• використання фактору раптовості;
• обмеження свободи пересування;
• примушування до підписання протоколів допиту;
• у окремих випадках — фізичний тиск.

Після отримання необхідних показань особа зі статусу свідка нерідко ставала підозрюваним, а її свідчення використовувалися як основа для подальших кримінальних проваджень щодо підприємств-контрагентів.

Чому проблема була не лише у боротьбі з ухиленням від сплати податків?

Формально така практика мала на меті боротьбу з податковими правопорушеннями та наповнення державного бюджету.

Однак на практиці значна частина кримінальних проваджень так і не доходила до судового розгляду.

Натомість матеріали досудового розслідування нерідко використовувалися як інструмент тиску на бізнес. Після отримання необхідних свідчень правоохоронці могли ініціювати перевірки підприємств «реального сектору» або використовувати кримінальне провадження як засіб впливу.

Саме тому стаття 205 КК України багато років викликала критику з боку бізнес-спільноти та адвокатів.

Що змінилося після декриміналізації?

Виключення статті 205 КК України не означає легалізацію фіктивного підприємництва.

Правоохоронні органи й надалі можуть розслідувати діяльність фіктивних підприємств, однак тепер вона кваліфікується за іншими статтями Кримінального кодексу.

Зокрема, йдеться про:

• пособництво в ухиленні від сплати податків;
• легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
• привласнення або розтрату майна;
• підроблення документів;
• інші суміжні склади кримінальних правопорушень.

Тобто конвертаційні центри залишаються незаконними, а використання фіктивних компаній, як і раніше, може бути підставою для кримінальної відповідальності.

Чи стало складніше доводити ухилення від сплати податків?

Фактично — ні.

Як і раніше, для доведення ухилення від сплати податків необхідно підтвердити фіктивність господарських операцій та зібрати належну доказову базу.

Зокрема, можуть використовуватися:

• показання номінальних директорів;
• документи бухгалтерського та податкового обліку;
• результати експертиз;
• інформація щодо фактичного руху товарів і коштів;
• інші докази, що підтверджують безтоварний характер операцій.

Єдина істотна зміна полягає в тому, що тепер правоохоронним органам не потрібно окремо отримувати вирок за статтею 205 КК України. Усі відповідні обставини доводяться безпосередньо в межах кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків або інших кримінальних правопорушень.

Чи стане бізнесу простіше?

Однозначної відповіді поки що немає.

Раніше вирок за статтею 205 КК України нерідко використовувався податковими органами як один із доказів нереальності господарських операцій під час проведення податкових перевірок.

Після декриміналізації такого вироку більше немає, однак це не означає, що податкові органи втратили можливість доводити фіктивність операцій.

Як і раніше, вони можуть посилатися на:

• протоколи допитів;
• результати перевірок;
• інші матеріали кримінальних проваджень;
• докази відсутності реального виконання договорів.

Тому автоматичного полегшення для бізнесу очікувати не варто.

Чи може стаття 205-1 КК України замінити статтю 205?

Окремої уваги заслуговує стаття 205-1 КК України, яка передбачає відповідальність за підроблення документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Практика свідчить, що правоохоронні органи вже використовують цю норму як альтернативний механізм реагування у випадках, коли раніше застосовувалася стаття про фіктивне підприємництво.

Саме тому бізнесу не варто сприймати декриміналізацію статті 205 як сигнал про відсутність ризиків.

Висновок

Виключення статті 205 з Кримінального кодексу України стало важливою законодавчою зміною, однак революції у правозастосовній практиці не відбулося.

Фіктивне підприємництво декриміналізовано, але не легалізовано. Діяльність конвертаційних центрів, створення фіктивних компаній та використання безтоварних операцій і надалі можуть кваліфікуватися як кримінальні правопорушення за іншими статтями Кримінального кодексу України.

Чи зміниться підхід правоохоронних органів до розслідування таких справ, покаже лише подальша судова практика. Водночас бізнесу варто пам’ятати, що головним фактором безпеки, як і раніше, залишається належне документальне оформлення господарських операцій та реальність їх виконання.