+38 (066) 973 20 12
Україна, м Дніпро, вул. В. Вернадського, 27

Блог

Декриміналізація фіктивного підприємництва: наслідки для «конвертаційних центрів» та «реального сектору» – думка адвоката

У вересні 2019 року Верховна Рада України прийняла закон, яким з Кримінального кодексу України виключено статтю 205. Цією статтею було визначено склад такого злочину як фіктивне підприємництво.

У читачів нашого блогу, не досвідчених в тонкощах розслідування податкових злочинів, міг виникнути деякий когнітивний дисонанс: невже тепер на законних підставах можна ухилятися від сплати податків з використанням фіктивних підприємств?

Давайте розберемося, що ж відбулося насправді.

Як було раніше

Фіктивне підприємництво – це створення або придбання юридичних осіб з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

В Україні так звані фіктивні підприємства в 99% випадків використовувалися саме з метою ухилення від сплати податків. Схема застосовувалася проста і загальновідома. Фіктивні компанії нібито постачали на адресу підприємств «реального сектору» (так податківці, до слова, не зовсім коректно, називають підприємства, які здійснюють реальну господарську діяльність) товари і послуги, які насправді існували тільки «на папері», і отримували за це оплату, котра після здійснення кількох «транзитних» операцій знімалася в готівковій формі.

Для того, щоб довести ухилення від сплати податків з боку підприємств «реального сектору», необхідно було спочатку довести факт фіктивного підприємництва їх постачальників, тобто отримати вирок суду, яким директор такого постачальника визнавався винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 205 КК України. І головним доказом тут завжди були свідчення фіктивного директора, так званого «фунта».

В результаті склалася досить специфічна практика роботи співробітників податкової міліції, яка полягала фактично в «полюванні» на «фунтів»: користуючись факторами раптовості, страху і незнання такими директорами своїх прав, оперативники домагалися підписання протоколів допитів з необхідними їм свідченнями. При цьому найчастіше застосовувався психологічний і навіть фізичний тиск, тимчасове обмеження свободи пересування, нерідко в результаті тиску свідком підписувалися порожні аркуші. Після підписання протоколу допиту свідок перетворювався на підозрюваного, якого могли на цілі тижні ізолювати (його селили на орендованій квартирі під наглядом оперативних співробітників), аж до отримання вироку суду, щоб він не передумав і не змінив свідчення. Такі методи роботи співробітників податкової міліції не є одкровенням і добре відомі адвокатам, які працюють в податкових справах.

Можна подумати, що в цьому немає нічого поганого, тому що мета наповнення бюджету і боротьби з ухиленням від сплати податків виправдовує будь-які засоби.

Але справа в тому, що наповнення бюджету ніколи не стояло пріоритеті. Отриманий таким чином матеріал використовувався для того, щоб «прийти» до підприємств «реального сектора» і вимагати від них неправомірної вигоди. Переважна більшість досудових розслідувань по ухиленню від сплати податків ніколи не доводилось до суду.

Чого чекати тепер

Схоже, що декриміналізація фіктивного підприємництва дещо змінить, але не так, щоб дуже сильно.

Податковій міліції (і органу, який прийде їй на заміну) тепер не потрібно отримувати окремий вирок суду, що підтверджує, що контрагент підприємства є фіктивним. Ці обставини будуть доводитися безпосередньо в рамках справ про ухилення від сплати податків (ст. 212 КК України), котрі будуть реєструватися щодо підприємств «реального сектору», а також в рамках розслідувань за іншими статтями, які поки ніхто не відміняв (статті 191, 209, 358, 365 та інші). Але передумов для зміни засобів і способів доведення сама по собі декриміналізація фіктивного підприємництва не несе. Тобто для доведення складу ст. 212 КК України потрібно буде зібрати в цілому таку ж доказову базу, що і раніше, в тому числі показання фіктивних директорів. Істотна відмінність тільки в тому, що якщо раніше це можна було робити поетапно, з «місцем для збереження» у вигляді вироку по ст. 205 Кримінального кодексу, то тепер весь цей «картковий будиночок» потрібно буде донести до суду в цілому.

Незважаючи на те, що статті 205 в Кримінальному кодексі України більше немає, «конвертаційні центри» і створення фіктивних підприємств залишаються поза законом. Просто тепер їх діяльність буде кваліфікуватися як пособництво в ухиленні від сплати податків (яке, до речі, є більш тяжким злочином ніж фіктивне підприємництво), а не як самостійне діяння. У пояснювальній записці до законопроекту також сказано, що саме по собі створення фіктивного підприємства можна буде розглядати як підготовку до ухилення від сплати податків, але в те, що подібний склад можна довести на практиці, повірити складно.

Чи стане тепер бізнесу дихати легше? Можливо, але точніше покаже час. Справа в тому, що вирок по ст. 205 Кримінального кодексу щодо «фіктивного» контрагента нечасо використовувався податковими органами як єдина підстава для донарахування податкових зобов’язань. Зазвичай фіктивність операції підтверджувалась декількома аргументами, і вирок був лише одним з них. Крім того, ніхто не заважає податківцям як і раніше посилатися на протоколи допитів директорів в актах податкових перевірок.

А ще не варто забути про статтю 205-1 Кримінального кодексу (підробка документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), яка при незначному творчому підході може використовуватись правоохоронними органами в якості цілком повноцінної заміни для статті 205 КК України. Тобто застосовуватись для тих самих цілей, для яких раніше використовувалася стаття про фіктивне підприємництво. І це вже відбувається на практиці.

Підводячи підсумок, скажу, що, по суті, нічого революційного не відбулося. Одне лише виключення з кримінального кодексу певної статті не призведе до зміни усталених практик в роботі органів досудового розслідування. А фіктивне підприємництво хоч і декриміналізоване, але не легалізоване, і це «дві великі різниці».

 

Автор:
Владислав Борисенко,
адвокат, керуючий партнер АК «Борисенко і партнери»

Додати коментар