Куди подівся кворум: що змінив Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»?

Після набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у 2018 році було запроваджено низку важливих змін у корпоративному управлінні. Однією з найбільш помітних стала відмова від звичного поняття кворуму загальних зборів учасників ТОВ.
Хоча про новий закон було написано чимало, більшість матеріалів були орієнтовані на юристів і містили складні юридичні формулювання. У цій статті простими словами пояснимо, що змінилося, як тепер приймаються рішення в ТОВ та чому поняття кворуму фактично зникло із законодавства.
Що таке кворум?
Традиційно кворум — це мінімальна кількість учасників або голосів, необхідна для того, щоб загальні збори могли вважатися такими, що мають право приймати рішення.
За старими правилами саме наявність кворуму була першою умовою законності проведення загальних зборів.
Однак Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» змінив цей підхід.
Чи існує кворум у ТОВ після прийняття нового Закону?
Формально — ні.
Чинний Закон не містить понять «кворум» або «правомочність загальних зборів». Натомість законодавець запровадив іншу модель прийняття корпоративних рішень.
Тепер ключове значення має кількість голосів, необхідних для ухвалення конкретного питання, а не сама кількість учасників, які з’явилися на збори.
Такий підхід робить процедуру більш гнучкою та дозволяє учасникам заздалегідь розуміти, скільки голосів потрібно для прийняття того чи іншого рішення.
Як тепер приймаються рішення загальними зборами учасників ТОВ?
Порядок денний загальних зборів формується відповідно до статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
При цьому для визначення необхідної кількості голосів слід також враховувати статтю 34 Закону, яка встановлює різні вимоги залежно від виду рішення.
Закон умовно поділяє всі рішення на три категорії.
Категорія №1 — не менше 3/4 голосів учасників
Для прийняття окремих найбільш важливих рішень необхідно отримати не менше трьох чвертей голосів усіх учасників товариства.
До таких питань належать:
- внесення змін до статуту;
- затвердження або перехід на модельний статут;
- зміна розміру статутного капіталу;
- зміна організаційно-правової форми товариства (наприклад, перетворення ТОВ у ТДВ);
- прийняття рішення про припинення або ліквідацію товариства;
- призначення ліквідаційної комісії;
- затвердження ліквідаційного балансу;
- розподіл майна між учасниками після ліквідації товариства.
Саме ці рішення мають найбільший вплив на діяльність компанії, тому законодавець встановив підвищений поріг голосів.
Категорія №2 — одностайне рішення всіх учасників
Деякі питання можуть бути вирішені лише за умови одностайної підтримки всіх учасників товариства.
Зокрема, це:
- затвердження грошової оцінки негрошового внеску до статутного капіталу;
- перерозподіл часток між учасниками;
- створення нових органів управління, наприклад наглядової ради;
- придбання товариством власної частки.
Для таких рішень необхідно отримати 100 % голосів усіх учасників.
Категорія №3 — більше 50 % голосів
Усі інші питання, які Закон не відносить до перших двох категорій, приймаються простою більшістю голосів, тобто більш ніж 50 % від загальної кількості голосів усіх учасників товариства, якщо інше не передбачено статутом або законом.
Саме до цієї категорії належить більшість поточних корпоративних питань.
Чому законодавець відмовився від поняття кворуму?
Головна ідея нового підходу полягає в тому, що закон більше не оцінює, скільки учасників прийшло на збори, а визначає, скільки голосів необхідно для прийняття конкретного рішення.
Фактично законодавець замінив поняття кворуму системою мінімальних порогів голосування.
Такий механізм має декілька переваг:
- робить процедуру прийняття рішень більш зрозумілою;
- зменшує кількість спорів щодо правомочності зборів;
- дозволяє більш гнучко врегульовувати корпоративні відносини;
- забезпечує різний рівень захисту залежно від важливості питання.
Водночас учасникам товариства варто уважно аналізувати положення статуту, адже Закон дозволяє у певних випадках передбачати інший порядок голосування, якщо це не суперечить його імперативним нормам.
Висновок
Однією з ключових новел Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» стало фактичне скасування традиційного поняття кворуму загальних зборів учасників ТОВ.
Натомість законодавець запровадив систему мінімальної кількості голосів, необхідної для ухвалення різних категорій рішень. Такий підхід дозволяє чіткіше визначити порядок прийняття корпоративних рішень і є одним із важливих елементів сучасного корпоративного управління.
Для власників бізнесу це означає необхідність уважно переглянути статут товариства, врахувати вимоги Закону та правильно організовувати проведення загальних зборів учасників.