Чому можуть зрости ціни на техніку найближчим часом?

Анастасія Задніпряна, юрист Адвокатської компанії «Борисенко і партнери» надала коментар для журналу «Фокус» про можливе введення додаткового податкового навантаження на смартфони, планшети, телевізори, карти пам’яті, папір і т.д. у зв’язку з внесенням змін до закону «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», які передбачені в ухваленому 16 червня законопроекті №3377.

 1. Як, коли і на яких правових підставах може запрацювати механізм стягнення підвищеного збору з продажу техніки (смартфонів, телевізорів і т.д.) і офісного паперу?

Протягом всіх років незалежності Україна не мала правого механізму, який би забезпечив авторам, композиторам, виконавцям та іншим творцям гідну винагороду за їх творчу інтелектуальну діяльність.

Щоб вирішити цю проблему і наблизити законодавство України до європейських стандартів, в 2018 році був прийнятий закон «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Суть реформи полягає в тому, що збиранням, розподілом і виплатою винагороди авторам і творцям відтепер займаються так звані організації колективного управління (ОКУ), які створюються самими авторами і виконавцями творів. Цим організаціям автори повинні передати відповідні повноваження.

Тепер ОКУ від імені авторів творів можуть укладати договори з користувачами, погоджувати розмір винагороди (роялті), збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду. Саме вони забезпечать захист прав інтелектуальної власності музикантів, письменників, художників та інших творчих людей.

Сам механізм, яким авторська винагорода закладається у вартість побутової техніки та паперу, був введений ще законом 2018 року. Законопроектом же, який був прийнятий 16 червня цього року, регламентований порядок встановлення розміру збору для кожного виду техніки, чим відкритий шлях для практичного впровадження цих правил.

Слід зазначити, що остаточний текст закону від 16 червня на даний момент відсутній, оскільки він ще не підписаний Президентом України і не опублікований.

При цьому, Мінекономрозвитку вже дозволило двом приватним організаціям колективного управління стягувати цей збір (накази Мінекономрозвитку №267 і №268). Імпортерам і ОКУ залишилося узгодити розмір тарифу, але переговори з цього питання заморожені до закінчення карантину.

 2. Якою логікою керувалися представники влади, приймаючи таке рішення? Наскільки адекватний запропонований механізм сучасним українським реаліям?

Законодавець і ОКУ обґрунтовують введення збору тим, що користувачі завантажують на смартфон або телевізор, наприклад, фільми і безкоштовно їх дивляться, діляться з іншими користувачами. Через таку практики страждають виробники контенту. Причому контролювати завантаження такого контенту і монетизувати його правовласники об’єктивно не можуть. Тому, на думку законодавця, для надання винагороди правовласникам збір за приватне копіювання вже повинен бути включений у вартість техніки, що імпортується. Після цього імпортер буде виплачувати цей збір ОКУ, які, в свою чергу, будуть виплачувати винагороду авторам.

Наскільки це справедливо – питання риторичне, тому що в українських реаліях споживач буде платити за гіпотетичну можливість того, що він поділиться з кимось контентом.

При цьому споживачам, які і так не використовують піратський контент, а купують електронні книги або слухають музику через платні підписки доведеться платити двічі – при купівлі техніки і при покупці такої підписки або книги.

3. Які тарифи можуть встановити на товари, які підпадають під дію закону? Як це вплине на роздрібні ціни на відповідні товари?

ОКУ пропонують встановити тарифи на рівні від 0,44% до 3,01%, в залежності від групи товару, але переговори ще тривають. Тариф буде включений у вартість товару, таким чином навантаження лягає на споживача, а не на імпортера товару.

Справедливості заради, потрібно відзначити, що тарифи встановлюються не на роздрібну ціну товару, а на ціну при імпорті, яка вказана у зовнішньоекономічному контракті або на ціну, яка вказана в договорі купівлі-продажу або поставки товарів, якщо мова йде про українське виробництво. Таким чином, щоб спрогнозувати як зростуть ціни на відповідні товари, додавати зазначені відсотки до роздрібної ціни товару не зовсім коректно, тому що існує ще націнка магазинів, які продають товари кінцевому споживачеві.

4. Яким може бути можливий обсяг зборів з продажу смартфонів і т.п. за один рік? Хто буде розпоряджатися цими коштами і на які цілі їх можуть використовувати?

Розпоряджатися коштами, отриманими від збору, будуть дві акредитовані Мінекономрозвитку приватні організації – “Всеукраїнське агентство авторських прав” і “Український музичний альянс”. До 20% від цих зборів буде йти на адміністрування, інше – виплачуватися правовласникам. При цьому процедура розподілу цих коштів між правовласниками досить розмита.

5. Як на можливе введення зборів з техніки відреагує український ринок?

Сьогодні на можливе введення зборів негативно реагують не тільки імпортери техніки, а й, як не дивно, правовласники, про що свідчить той факт, що вони оскаржують акредитацію організацій колективного управління. Основний аргумент Європейської-бізнес асоціації, яка відстоює інтереси імпортерів, в тому, що введення збору дасть ще більше переваг нелегальним продавцям техніки.

 Більш детально читайте на сайті журналу «Фокус».